Українська (UA)English (UK)

Духовно-інтелектуальні світочі нації

Андрей Шептицький та Йосиф Сліпий як духовно-інтелектуальні світочі нації  З таким акцентом була проведена 25 лютого 2019 р. у Музеї сакрального мистецтва та історії переслідуваної церкви інформаційна година для студентів Відокремленого підрозділу Національного університету біотехнологій і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж». Музейна тематична експозиція, присвячена цим двом безумовно визначним історичним особистостям, візуально посилювала ефект від сприйняття інформації, її аналізу.

Завідувач науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу Заповідника Володимир Парацій під час зустрічі із студентами з акцентував їх увагу на високому інтелектуальному потенціалі А. Шептицького та Й. Сліпого; результатом цього були їх авторські наукові й науково-методичні розробки, цікаві мистецькі проекти (зокрема, через розроблювані засади формування музейних збірок як форми збереження національної історико-культурної спадщини, а також з метою урізноманітнення освітньо-виховного процесу).
Адже, як зазначив в одному з своїх інтерв'ю, опублікованих на шпальтах торонтського часопису «Новий шлях», знаний меценат Петро Яцик: Андрей Шептицький «розуміючи, що церква – це люди і віра в Бога, а не церковні мури... роздавав свої гроші на людей і науку, не збудувавши ані однієї церкви». Справді, митрополит Шептицький виходив за рамки традиційного розуміння і сприйняття духовного ієрарха. Він бачив українську історико-культурну спадщину не лише очима вченого та мислителя, але й був здатний на практичні обдумані кроки по втіленню осмислених пропозицій.
А Йосиф Сліпий в своєму «Завіщанні» бачив відродження з руїн народу і Церкви «в науці, молитві, праці і християнському праведному житті»; тому й закликав: «Пам'ятайте, що нарід, який не знає або загубив знання свого минулого з його духовними скарбами, вмирає і зникає з лиця землі... Не стидайтеся свого рідного, дорожіть своєю духовною спадщиною».
Тому бесіда вийшла за виключно сакральні межі, зосереджуючись на тих загальних цінностях, що формують сутність людського інтелекту й естетичного відчуття.

Володимир Парацій