Українська (UA)English (UK)

БЕРЕЖАНСЬКОМУ ЗАМКУ – 465.

З присвятою цій даті відбулася наукова конференція і презентація книги «Воля Ізабелли»

А якщо вдатися до часу закладення першого каменю то літочислення замку збільшиться ще на два десятиліття. Ось саме ці дати і визначили тему міжнародної науково-практичної конференції «Бережанський замковий комплекс і замки родини Синявських на землях Східної Галичини і Поділля: минуле, сьогодення, планові перспективи», яку організував і провів ДІАЗ у м. Бережани. Вступним словом конференцію відкрив директор заповідника Василь Зорик.
У виступах кожного прибулого на конференцію імена Синявських домінували. Але вперше родинні корені Синявських глибоко дослідив і представив карту їх володінь на території руського воєводства в ХV-XVIII ст. кандидат історичних наук, науковий співробітник Львівського відділення Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. Грушевського НАН України Богдан Смерека. Про можливості Синявських засновувати міста на території Вінничини і Хмельниччини, збудувати Меджибізьку твердиню оповів у своїй статті директор Хмельницького обласного літературного музею Василь Горбатюк. А про збереження та реставрацію цієї твердині в теперішніх умовах вела мову завідувач науково-експозиційного відділу Державного історико-культурного заповідника «Межибіж» Ірина Леськів.
Про етапи розбудови каплиці Бережанського замку та наповнення мистецькими надгробками і саркофагами вів мову багатолітній її дослідник, перший директор ДІАЗ у м. Бережани Богдан Тихий.
Як відомо з біографій, Синявські брали активну участь у польсько-турецьких війнах, навіть потрапляли в полон, займалися східною політикою, отож потребували тлумача, перекладача з польської на турецьку і навпаки. Як дослідила докторант Інституту історії Польської академії наук (м.Варшава) Єкатерина Меркульєва, що взяла участь в конференції, перекладачем у гетьмана Адама Миколая Синявського в 1711-1714 рр. був Ян Харовський.
Про мистецькі уподобання Синявських уже не раз велася мова, а про те, що тут в 1668 р. існувала музична капела, вперше присутні на конференції дізналися з повідомлення заст. зав. науково-дослідного і музейно-просвітницького відділу ДІАЗ Ігоря Мельника.
Науковці Бережанського краєзнавчого музею Володимир Парацій і Надія Голод піднімали історію замку в пам'ятко-охоронних документах та в діяннях для його збереження визначних особистостей, як письменник Корнель Уейський (1870-ті рр.), командир полку Станіслав Відацький (1930-ті рр.).
Як записався замок в пам'яті бережанців у роки ІІ Світової війни розповіла зав. науково-дослідного і музейно-просвітницького відділу ДІАЗу Олена Лугова, як відроджувалася одна зі скульптур з надгробку Адама Героніма Синявського – головний зберігач фондів Ірина Дубницька, хто з художників минулих століть і теперішнього змальовує замок – учений секретар Надія Волинець. В унісон з останньою темою звучало і повідомлення про Тернопільський замок у малярстві постійного учасника наших конференцій директора Тернопільського обласного краєзнавчого музею Степана Костюка. З матеріалами конференції можна познайомитися на сторінках збірника, виданого заповідником.