Українська (UA)English (UK)

Ратуша (1803,1811 рр. )

Ратуша (1803,1811 рр. )  

 (охорон. № 638), пл. Ринок, 1

Домінанта Ринкової площі – міська Ратуша – побудована за кошти Ельжбети Любомирської у 1803 році на місці двох попередніх: дерев’яної, що, ймовірно, згоріла до 1660 року, бо відомий французький мандрівник Ульріх фон Вердум під час перебування в Бережанах у 1671 році про неї не згадує, і кам’яної, зведеної у 1705 році. Ратуша 1705 року фіксується в центрі ринкового майдану як будівля з ґонтовим покриттям, на першому ярусі якої розміщувалися 33 різноманітних крамниці, ятки, а також шинок.

Томаш Кунзек, автор путівника по Тернопільському воєводству, пише про це так: «Ратуша побудована в 1811 році як чотирикутний будинок з годинниковою вежею і гербом Потоцьких на щиті».

Детальніше...

Каплиця Св. Трійці

КАПЛИЦЯ СВ. ТРІЙЦІ

  (охорон. № 641/2), вул. І. Франка, 1

Головною домінантою композиції замкового подвір’я була і є каплиця. Будівництво здійснювалося в два етапи: перший – середина ХУІ ст., другий – перша половина ХУІІ ст. Каплиця була не тільки родинною церквою для живих, а й усипальницею для померлих. Надгробки Синявських ХУІ ст. виконали скульптори Герман ван Гутте та Генріх Горст, у ХУІІ ст. – Йоган Пфістер. Особливої мистецької слави каплиця зажила завдяки багатому ліпнинному оформленню куполу західної частини та мистецьки виконаних надгробків Адама-Героніма та його трьох синів. Фрески, різьба по каменю, декорація з гірлянд і грон, квітів та листя, пишний розпис стелі, алегоричні символи додавали каплиці особливої величності.

У  1782 року за наказом цісаря Йосифа II каплицю закрито, її інвентар та коштовності описано, націоналізовано, а в каплиці влаштовано склад.

Детальніше...

Бережанський замковий комплкекс. Замок

Бережанський замковий комплекс

ЗАМОК

(охорон. № 641/1), вул. І. Франка, 1

У 1534 – 1554 рр. руський (український) воєвода, великий коронний гетьман Микола Синявський збудував один з найбагатших в Україні замків, що 200 років поспіль надійно захищав від ворогів його власників. Неприступним замок робила болотиста місцина, утворена заплавами річки Золота Липа, та потужні мури.

Збудований за проектом італійського архітектора, ім'я якого, на жаль, невідоме, зовні відображав міць бастіонів і бійниць, а з дворика – затишок і спокій. Фасади житлово-палацових корпусів увінчуваликам’яним мереживом двоярусні аркади-галереї на зразок італійського палаццо, що оббігали корпуси по периметру, а наличники вікон були прикрашені ренесансною різьбою. Ще на поч. XVII ст. замок у Бережанах називали Східним Вавелем, бо був прототипом Краківського королівського Вавелю. Це – одна з найпрекрасніших і найславніших будов Галичини, і водночас найміцніша ланка оборони від наїзду татар і турків, що входила в грядузамків – Свірж, Перемишляни, Поморяни, Підгайці, Бучач, Язлівець.

Детальніше...

Комплекс споруд Вірменської церкви, 1764 р.

Комплекс  споруд  Вірменської  церкви, 1764 р.

( церква, оборонний мур з дзвіницею)

(охорон. № 82), вул. Вірменська, 6

 Церква зведена з ініціативи настоятеля Деодата Горбача, мурована з тесаного каменю, прямокутна в плані, з хрещатим склепінням. Невелика вежа-сигнатурка з кованим металевим хрестом увінчує високий двосхилий дах. Церква побудована в стилі бароко. Інтер'єр церкви прикрашається якісною різьбою, настінними розписами, а також надзвичайно своєрідною декоративною ліпниною. В ніші фронтону збереглися фрагменти живопису. Від вулиці будівля виділяється кам’яним муром (свого часу мав оборонне значення) з гармонійно вмурованою трьохаркадною дзвіницею.

Вірменська церква стає духовним центром як кількісно незначної вірменської общини Бережан, так і вірменської парафії навколишніх повітів (Бережанського, Збаразького, Зборівського, Підгаєцького, Рогатинського, Скалатського, Тернопільського та Теребовлянського).

Детальніше...

Будівля «Рідна школа»

Будівля «Рідна школа»

(охорон. № 78), вул. Шевченка, 1

Будинок  двоповерховий з підвальними  і  напівпідвальними  приміщеннями. Фасади  вертикально  розчленовані  пілястрами дорійського та коринфського ордерів, горизонтально-міжповерховим профільованим карнизом. Вхідний  портал  оздоблений фризом, карнизом і атиком. Будинок  витриманий у стилі історизму  з використанням елементів неоренесансну  в оздобленні  фасадів.

Збудований у 1885році  для потреб Бережанського поштового  відділку. Своє  первісне  призначення  виконував до Першої світової  війни, після чого  перейшов у приватну  власність: підприємець Лев Осліб утримував тут розважальний  заклад.

Детальніше...

Адмінбудинок заповідника

Адмінбудинок  Заповідника

(охорон. № 19), вул. Вірменська, 4

 Споруда в стилі класицизму – зведена на поч. XIX ст. Центральна частина переднього фасаду виділена чотириколонним портиком стилізованого коринфського ордеру, який завершується класичним фронтоном. По всьому периметру будівля опоясана декоративно оздобленим фризом, прикрашений кронштейнами, які підтримують карниз.

 Перша згадка про будинок – 1820 рік. Тоді він належав канцеляристові Кудрякевичу, пізніше  – гімназійному професорові А. Пащинському.

Детальніше...

Будівля магістрату

БУДІВЛЯ  МАГІСТРАТУ  

(охорон. № 91), вул. Банкова, 4а.

Будинок  двоповерховий, прямокутний в плані, головний фасад увінчаний  фронтоном  із зображенням  на ньому герба міста. За стильовими  ознаками  належить до пам’яток періоду класицизму.

Західне  крило звели  на  поч. ХІХ ст., і  будівля збереглася  в  такому  вигляді   до  сьогоднішнього  дня. Тут розміщувалися громадські  установи, правничі  кабінети, культурні заклади, але  історично  за будинком закріпилася первісна  назва – магістрат. У 1920-1930-х рр. на першому поверсі будівлі було розташовано міський музей, у фондах якого зберігалося понад 2,5 тис. музейних предметів. Актовий зал Магістрату часто використовувався для проведення різноманітних урочистих подій, зокрема в 1898 р. відомий український поет Богдан Лепкий виголошував тут промову на честь 100-річчя від часу видання «Енеїди» І. Котляревського.

Детальніше...