Українська (UA)English (UK)

Комплекс споруд Вірменської церкви, 1764 р.

Комплекс  споруд  Вірменської  церкви, 1764 р.

( церква, оборонний мур з дзвіницею)

(охорон. № 82), вул. Вірменська, 6

 Церква зведена з ініціативи настоятеля Деодата Горбача, мурована з тесаного каменю, прямокутна в плані, з хрещатим склепінням. Невелика вежа-сигнатурка з кованим металевим хрестом увінчує високий двосхилий дах. Церква побудована в стилі бароко. Інтер'єр церкви прикрашається якісною різьбою, настінними розписами, а також надзвичайно своєрідною декоративною ліпниною. В ніші фронтону збереглися фрагменти живопису. Від вулиці будівля виділяється кам’яним муром (свого часу мав оборонне значення) з гармонійно вмурованою трьохаркадною дзвіницею.

Вірменська церква стає духовним центром як кількісно незначної вірменської общини Бережан, так і вірменської парафії навколишніх повітів (Бережанського, Збаразького, Зборівського, Підгаєцького, Рогатинського, Скалатського, Тернопільського та Теребовлянського).

У 1810 (чи, за іншою інформацією, в 1811) році церква отримує значні зовнішні пошкодження в результаті пожежі. Але інтер’єр суттєво не постраждав. Тому за наказом Ізабелли Любомирської – тогочасної власниці Бережан – її покрито новим дахом і використовували для відправи римо-католицької польської громади міста (так як пошкодження парафіяльного костьолу були набагато значніші).

Після реставрації у 1816 р. Вірменська церква залишається непристосованою, яку військове командування використовує під склади. Лише з 1820-х рр. старанням шкільного катехита Георга Давидовича розпочинається відбудова комплексу з пристосування його для потреб віри. Поновлюється також і інтер’єр церкви. В 1880 р. Вірменська церква заново реставрується. А останнє мистецьке доповнення її елементів датується 1927 роком. Тоді старі вікна будівлі було замінено вітражами за проектом познанського мистця Яна П’ясецького. У своєму духовно-релігійному статусі комплекс функціонував до кінця другої світової війни.

Серед пробощів (настоятелів) Вірменської церкви в Бережанах слід виділити осіб, які в майбутньому стали львівськими архібіскупами (архієпископами): Самуеля Стефановича (1755-1858 рр.), Ісаака Ісааковича (1824-1901 рр.), та Йозефа Теодоровича (пом. 4 грудня 1938 року).

На сьогодні у храмі  збережено у напівзруйнованому стані п’ять рельєфних зображень в обрамленнях: Св. Миколи , Св. Фрнциска, Св. Домініка, Св. Станіслава Костки і Св. Йосифа.

Стан інтер’єру церкви незадовільний, але проглядаються орнаментальні розписи на склепіннях та у віконних нішах, сюжетні  релігійні сцени в арці.

Перебуває в оренді церкви  Пресвятої Трійці.

1. Вірменська церква. Фото 2000 р.
2. Вірменська церква від вул. Акад...
3. Дзвіниця