Українська (UA)English (UK)

РОЗСТРІЛЯНИЙ У ВІЦІ ХРИСТА

 

Від 2001 р. триває беатифікаційний процес прилучення до лику Блаженних колишнього пароха с. Куропатники о. Петра Пастуха, розстріляного у тюрмі НКВД у Тернополі 21.07.1941 р.


Отець Петро Пастух народився 22.11.1908 р. у с. Лисівці (нині Заліщицький район). Навчаючись у Тернопільській українській гімназії, був однокласником Ярослава Стецька, майбутнього прем'єра уряду Української Держави 1941 р., – іспит зрілості склали 1929 р.
Того ж 1929-го вступив до Львівської духовної семінарії. З організацією у Львові Богословської Академії о.-ректором Йосифом Сліпим, до 1934 р. навчався у ній.
22.01.1935 р. одружився з Ярославою Лозинською, дочкою пароха його родинних Лисівців о. Віктора Лозинського. Священичі свячення отримав 15.02.1936 р. із рук єпископа Івана Бучка.
Після висвячення першою і останньою парафією в житті о. Петра Пастуха було с. Куропатники на Бережанщині. 24.05.1936 р. львівська газета «Діло» подала, що завідатель с. Купропатники о. Степан Серкез переведений у с. Межиріччя Жидачівського деканату, а на його місце – завідателем парафії у Куропатники – о. Петро Пастух.
Правда, ще до Куропатників П.Пастух уже брав участь у Богослуженнях на Бережанщині: з нагоди Листопадових роковин у церкві Святої Трійці у Бережанах при о.-декані Евзевію Бачинському дияконував тоді ще не священник, а укінчений богослов Петро Пастух.
...Першою справою молодого священника у Куропатниках було завершення будівництва церкви: вже у травні наступного 1937 р. церкву Введення у храм Пречистої Богородиці освятив єпископ Іван Бучко. До речі, Владика І. Бучко не лише свого часу дав священичі свячення о. П.Пастуху й тепер освятив перший збудований під його орудою храм, але й у день освячення храму охрестив першу новонароджену в парафії дитину, якою була Галина Пастух, дочка отця Петра.
Окрім душпастирських обов'язків, молодий священик сприяв розвитку читальні «Просвіти», керував мішаним хором, складав сценарії й відвідував репетиції драматичного гуртка, керував гуртком Українського Католицького Союзу та Марійською Дружиною, які діяли при церкві. Із 1937 р. був обраний до Виділу (управи) повітової філії «Просвіти» у Бережанах.
Як подає краєзнавець Михайло Синютка із Куропатників, о. Петро Пастух входив до місцевого осередку ОУН, який діяв у селі із 1935 р.
...А невдовзі на Бережанщині уже «хазяйнували» більшовики: о. Петро Пастух потрапив у поле зору НКВД.
23.12.1940 р. о 4-й годині вдосвіта о. П.Пастуха викликали висповідати й запричастити хворого. Коли ж повертався додому, біля хати вже чекали представники Бережанського РВ НКВД. Перед тим, як заарештувати, йому дозволили занести до церкви чашу з Найсвятішими Дарами, утім дозволу попрощатися з дружиною і дітьми не дали: на той час старша Галина мала 3 роки, менша Віра – лише 8 місяців.
...Проходив у справі як один із шести членів організації українських націоналістів, яка готувала збройне повстання проти радянської влади, разом з Антоніною Мирон (уродженка і мешканка с. Рай біля Бережан, сестра ідеолога ОУН Дмитра Мирона-Орлика), бережанцем Романом Калинюком, селянином із с. Вулька Бережанського району Михайлом Ковальським і двома мешканцями тодішнього Золотниківського району – Дмитром Запаранюком і Петром Чорним. У березні 1941 р. до цієї справи долучили й справу арештованого о. Миколи Косовича – пароха с. Бишки пароха с. Бишки і приятеля о. Петра Пастуха...
4.04.1941 р. було винесено вирок Тернопільського обласного суду – 10 років позбавлення волі у виправно-трудовому таборі, без конфіскації майна.
...Їмость намагалася шукати чоловіка: коли Тернопіль і Бережани зайняли німецькі війська, в одній із камер тюрми в Тернополі вона знайшла лише його молитовник...
Утім довший час була впевнена, що чоловік живий. У жовтні 1956 р. уповноваженому Бережанського РВ УКДБ капітану Питяєву прийшла вказівка з обласного управління пояснити усно Ярославі Лозинській, яка на той час мешкала на вул. Тиха, 14 у Бережанах, що її чоловік Петро Пастух був засуджений до 10 років ВТТ. Тобто, те, що вже й так було відомо, не більше...
...Уже після проголошення незалежності України у висновку обласної прокуратури від 11.08.1992 р. щодо реабілітації о. Петра Пастуха зазначено: звинувачувався в тому, що був членом ОУН і проводив підривну роботу проти Радянської влади, і додано: за даними інформцентру МВС України, розстріляний 21.07.1941 р. за вказівкою наркома внутрішніх справ Мєшика у зв'язку з військовими діями на території України...
За дивовижним збігом обставин, того ж 21 липня в тюрмі НКВД у м. Умань на Черкащині розстріляли його рідного брата Івана, етапованого туди з Чортківської тюрми...
Інший брат – Ярослав, призваний у Червону армію, загинув на фронті в перші дні німецько-радянської війни. Батьків, як «ворогів народу», з невісткою Ганною, дружиною Івана, та двома онуками депортували у Сибір. Повернулися лише після смерті Сталіна...
Тлінні останки о. Петра Пастуха поховані у спеціальній могилі на міському цвинтарі в Тернополі, його ім'я та прізвище викарбувані на плиті цієї могили і на меморіальній дошці при вході до церкви Введення у храм Пречистої Богородиці у с. Куропатники, яку він разом з односельцями будував.

Ігор Мельник,
заступник завідувача науково-дослідного
та музейно-просвітницького відділу ДІАЗ у м. Бережани