Комплекс  споруд  Вірменської  церкви, 1764 р.

( церква, оборонний мур з дзвіницею)

(охорон. № 82), вул. Вірменська, 6

 Церква зведена з ініціативи настоятеля Деодата Горбача, мурована з тесаного каменю, прямокутна в плані, з хрещатим склепінням. Невелика вежа-сигнатурка з кованим металевим хрестом увінчує високий двосхилий дах. Церква побудована в стилі бароко. Інтер'єр церкви прикрашається якісною різьбою, настінними розписами, а також надзвичайно своєрідною декоративною ліпниною. В ніші фронтону збереглися фрагменти живопису. Від вулиці будівля виділяється кам’яним муром (свого часу мав оборонне значення) з гармонійно вмурованою трьохаркадною дзвіницею.

Вірменська церква стає духовним центром як кількісно незначної вірменської общини Бережан, так і вірменської парафії навколишніх повітів (Бережанського, Збаразького, Зборівського, Підгаєцького, Рогатинського, Скалатського, Тернопільського та Теребовлянського).

Будівля «Рідна школа»

(охорон. № 78), вул. Шевченка, 1

Будинок  двоповерховий з підвальними  і  напівпідвальними  приміщеннями. Фасади  вертикально  розчленовані  пілястрами дорійського та коринфського ордерів, горизонтально-міжповерховим профільованим карнизом. Вхідний  портал  оздоблений фризом, карнизом і атиком. Будинок  витриманий у стилі історизму  з використанням елементів неоренесансну  в оздобленні  фасадів.

Збудований у 1885році  для потреб Бережанського поштового  відділку. Своє  первісне  призначення  виконував до Першої світової  війни, після чого  перейшов у приватну  власність: підприємець Лев Осліб утримував тут розважальний  заклад.

Адмінбудинок  Заповідника

(охорон. № 19), вул. Вірменська, 4

 Споруда в стилі класицизму – зведена на поч. XIX ст. Центральна частина переднього фасаду виділена чотириколонним портиком стилізованого коринфського ордеру, який завершується класичним фронтоном. По всьому периметру будівля опоясана декоративно оздобленим фризом, прикрашений кронштейнами, які підтримують карниз.

 Перша згадка про будинок – 1820 рік. Тоді він належав канцеляристові Кудрякевичу, пізніше  – гімназійному професорові А. Пащинському.

БУДІВЛЯ  МАГІСТРАТУ  

(охорон. № 91), вул. Банкова, 4а.

Будинок  двоповерховий, прямокутний в плані, головний фасад увінчаний  фронтоном  із зображенням  на ньому герба міста. За стильовими  ознаками  належить до пам’яток періоду класицизму.

Західне  крило звели  на  поч. ХІХ ст., і  будівля збереглася  в  такому  вигляді   до  сьогоднішнього  дня. Тут розміщувалися громадські  установи, правничі  кабінети, культурні заклади, але  історично  за будинком закріпилася первісна  назва – магістрат. У 1920-1930-х рр. на першому поверсі будівлі було розташовано міський музей, у фондах якого зберігалося понад 2,5 тис. музейних предметів. Актовий зал Магістрату часто використовувався для проведення різноманітних урочистих подій, зокрема в 1898 р. відомий український поет Богдан Лепкий виголошував тут промову на честь 100-річчя від часу видання «Енеїди» І. Котляревського.