Українська (UA)English (UK)

Шановні відвідувачі сайту Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани!

Раді Вам представити місто, архітектурний облік якого і спричинився до створення заповідника.

Сьоме століття стоять на берегах Золотої Липи, в обрамленні мальовничих пагорбів Сторожисько, Звіринець, Бабина гора і Яришки, неповторні старовинні Бережани. Годинник на вежі ратуші століттями невпинно чатує вік міста, яке прожило цікаве й трагічне життя і успішно зберегло свою нішу в урбаністичній системі нашої держави.

Першу письмову згадку про Бережани датують 1375 роком, як про давньоруське поселення, яке привілеєм князя Опольчика було передане у володіння боярину Васькові Тептуховичу. Тривалий час повз нього пролягав торговий шлях, що єднав княжі міста Звенигород і Теребовлю.

19 березня 1530 року руський воєвода, староста галицький, коломийський Микола Синявський домігся для Бережан надання магдебурзького права і заклав тут своє родове гніздо – збудував замок «на прославу Всевишнього Бога і оборону вірних християн».

Наступні століття приводили у місто непересічних зодчих, які сформували неповторний образ міста, яке часто називають «подільськими Атенами», «малою Швейцарією». На його території 8 пам’яток національного значення і 42 місцевого значення.

Центральна історична частина Бережан є унікальним містобудівним комплексом ХVІІ–ХІХ століть, що зберіг свою планувальну структуру. Цей комплекс відображає чотири фази забудови міста, а його розпланувальна схема періоду ХVІ–ХVІІ століть, яка склалася фактично із трьох міст на власному магдебурзькому праві (старе середмістя, Нове місто та Адамівка), не має аналогів в Україні. Планувальна система середмістя та Нового міста (чи Містечка), які були оточені наприкінці ХVІІ століття спільним оборонним бастіонним поясом, є надзвичайно своєрідним та цінним прикладом розпланування урбаністичного комплексу європейського ренесансного «ідеального міста».

Так, завдяки збереженому плану забудови міста, збереженій стилістиці та комплексних архітектурних рішень, фрагментів оздоблення будівель та споруд, місто Бережани внесено до Списку історичних місць України.

Мандруючи його вуличками зустрінете шляхетні плацики, вишукані вілли, де назавжди оселився дух Маркіяна Шашкевича і Андрія Чайковського, Богдана Лепкого і Осипа Маковея. З фронтону Вірменської церкви та порталу з «карликовими» колонами озветься культура древнього вірменського народу, що оселився під оборонним муром міста в кінці ХVІІ ст. Фігури Божої Матері, святих Миколая і Антонія, хрести тверезості розкажуть про давній звичай бережанців творити свої духовні обереги. А цільні ансамблі, такі собі «сади нетанучих скульптур» дивуватимуть на історичному цвинтарі. А єврейський цвинтар докине шальку на терези поліетнічної історії Бережан.

У нашому місті голубить водяне плесо 600-літній став, снуються дивовижні легенди з передмість Адамівка, Рай, Лісники, Хатки, Золочівка, Малинівка, живе достовірна історія про перебування короля Яна Собеського і угорського князя Ференца Ракоці, гетьмана Івана Мазепи і царя Петра І, митрополитів Спиридона Литвиновича і Андрея Шептицького.

А яких світочів зродила Бережанська гімназія для європейської науки, військової справи, театру, письменництва, мистецтва! Вчений-медик М.Бродович, просвітитель М. Шашкевич, автор першої української п’єси в Галичині Р.Мох, мовознавець М. Осадца, автор трилогії «Мазепа» письменник Б.Лепкий, художники Ю.Панькевич, Я.Струхманчук, В.Савчак, оперний співак І.Григорович, актор С.Курбас, генерал Ридз-Смігли, полковник січових стрільців І.Чмола. Гімназія дала національній ідеї вірних провідників Ярослава Старуха, Осипа Дяківа-Горнового, Дмитра Мирона-Орлика. Їх імена відчитуємо у назвах вулиць, на музейних стендах, в книгах.

Бережани – частина нашої великої історії, яку можна запізнати з численних  історико-краєзнавчих нарисів, путівників, сайтів. Та найкраще пізнавати її з розповідей екскурсоводів за маршрутами по місту і околицях, які пропонує Державний історико-архітектурний заповідник, в залах чотирьох музеїв – краєзнавчого, книги, письменника Б.Лепкого, сакрального мистецтва та історії церкви, що містяться в Ратуші – колишній гімназії.

Виховані на святих сторінках історії, бережанці закарбували своє ставлення до неї у пам'ятниках Т. Шевченку, Б.Лепкому, А.Чайковському, українському січовому стрілецтву на горі Лисоні, учасникам визвольних змагань, пам'ятних таблицях Іванові Франку, Маркіяну Шашкевичу, Богданові Лепкому, Олені Кульчицькій, В’ячеславу Чорноволу.

Багате на архітектурні пам’ятки, на історичні факти, пов’язані із видатними людьми, багате на традиції та культуру, яка створювалась тут упродовж багатьох століть, воно вписане до визначних та унікальних місцин України, які зуміли донести свою безцінну спадщину до сьогодення та популяризувати її на фестивалях середньовічного Бережанського замку, української альтернативної музики «Рурисько», книжковому фестивалі «У храмі книг», дитячих фестивалях «Канікули в Бережанському замку» та «Казка мойого життя».

Запрошуємо до Бережан, відкрийте для себе місто, що назавжди залишило за собою славу Подільських Атен!

 Василь Зорик

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Василь Зорик, директор Державного  історико-архітектурного заповідника у м. Бережани

Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани створено згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 17.11.2001 р. №1508 як науково-дослідний та культурно-просвітницький заклад, що забезпечує вивчення, охорону, реставрацію і використання об’єктів культурної спадщини в межах визначеної заповідної території. Від 2012 року підпорядковується Міністерству культури України. 

Підставою для цього стала багата архітектурна спадщина Бережан. В усі часи місто подивовувало своїх гостей європейською планувальною забудовою, збереженою з ХІV-ХVІІ ст., незвичними, як для районного центру, архітектурними ансамблями площі Ринок, вулиць Банкової і Вірменської. У 2001 році Бережани внесено до списку малих історичних міст України.

Детальніше...

Новини

КВЕСТ «БЕРЕЖАНИ ТУРИСТИЧНІ»

У ньому взяли участь семикласникики та дев'ятикласники Бережанської ЗОШ №2 І-ІІІ ст. з нагоди відзначення Дня туризму. Детальніше...

З нагоди Міжнародного дня туризму
27 вересня 2017 р. відбувся круглий стіл
«Історико-культурна спадщина туристичних Бережан:
які традиції, яке сьогодення, які перспективи?
Про обов'язки кожного та про співпрацю» Детальніше...
УЧАСТЬ У КОНФЕРЕНЦІЇ

Уже вп'яте Бережанський краєзнавчий музей проводить наукову конференцію Детальніше...

ВШАНУВАННЯ ПАМЯТІ ТВОРЦЯ МУЗЕЮ

Лише два роки потішився о. Михайло Немелівський своїм творінням –

Детальніше...
Дев'ятий пленер конкурс юних художників

Уже вдев'яте юні художники  малюють наше місто в День незалежності України.

Детальніше...
«ЗАВАЛІВСЬКЕ КОРІННЯ БЛАЖЕННІШОГО ЛЮБОМИРА ГУЗАРА»


У Виставковому залі заповідника, де зберігаються скульптури святих, що в костелах, церквах краю упродовж багатьох попередніх століть єднали людство з вищим світом, 21 липня 2017 року витали слово і дух, пам'ять і молитва за родину душпастирів і суспільно-громадських діячів Гузарів.

Детальніше...
ВЕСІЛЬНА ЦЕРЕМОНІЯ В ЗАМКУ

Руслан Цокало і Марія Юрчишин стали на весільний рушник 16 липня 2017 року в замку Синявських.

Детальніше...

Екскурсії

Сакральна спадщина с. Біще та околиць

Об’єкти огляду: с. Жуків – дерев’яна церква та дзвіниця поч. ХІХ ст., с. Надрічне – дерев’яний храм і дзвіниця XVIII ст., с. Урмань – місце давньоруського городища та пізньосередньовічного замчища, дерев’яна церква та дзвіниця 1681 р., мурована церква 1930-х рр.; с. Краснопуща – монастирський комплекс оо. Василіан др. пол. XVII-поч. ХХ ст. (головний об’єкт огляду); с. Біще – дерев’яна церква та дзвіниця пп. ХІХ ст., Успенський оборонний костел пп. XVII ст. (головний об’єкт огляду), фрагменти оборонних валів, ймовірно, давньоруського городища; с. Поручин: дерев’яний храм XІV-XX ст.. 

Детальніше...
Історична частина Бережанського цвинтаря

Бережанський християнський цвинтар цікавий як місце поховання знаних і по-справжньому історичних особистостей, чия діяльність мала вплив на різноманітні обставини політичних відносин ХІХ – поч. ХХ ст..

Детальніше...
Сакральні пам'ятки Бережан

Парафіяльний костел св. апостолів Петра й Павла (1620 р.), церква Пресвятої Трійці (1768 р.), Вірменська церква (1764 р.), залишки Великої синагоги (1718), церква Св. Миколая (1691 р.) на  території передмістя  Адамівка 

Детальніше...
Мандрівка Ринковим майданом

Огляд збереженої архітектурно-просторової забудови  площі Ринок, Ратуша, церква Св. Трійці, готелі «Європейський» і Галицький, пам’ятники історії і культури 

Детальніше...
Пам'ятки духовної культури єврейської громади м. Бережани

Велика синагога 1718 р., територія Ринкової площі та Ратуші як об’єкти торгівельної діяльності місцевого єврейського етносу, ареал єврейського проживання, єврейський «Народний дім», територія гетто, єврейський цвинтар – кіркут 

Детальніше...
Лисоня - гора стрілецької слави

Меморіал січовим стрільцям, загиблим у воєнних зіткненнях серпня-жовтня 1916 р.; цвинтар Січового стрілецтва в с. Посухів; фестиваль стрілецької слави «Дзвони Лисоні»

Детальніше...
Літературними стежками Бережан

Маркіяна Шашкевича і Богдана Лепкого, які навчалися в гімназії, церква св. Трійці, звідки починали навчальний день гімназисти, місця їх проживання, вілла  А.Чайковського, вілла В.Дубицького, пам’ятники Тараса Шевченка, Богдана Лепкого, пам’ятні таблиці Маркіяна Шашкевича, Івана Франка, Богдана Лепкого.

Детальніше...
Урочище «Монастирок»

Камінь з розп’яттям Ісуса Христа, Хресна дорога, джерело з цілющою водою

Детальніше...
Раївський палац - заміська резиденція Синявських-Потоцьких

Об’єкти огляду: садово-парковий комплекс та палац Потоцьких як органічне поєднання ландшафтної та житлової архітектури XVIII-XIX ст..

Детальніше...
Бережанський замковий комплекс - архітектурно-мистецька візитка краю

Об’єкти огляду: Бережанський  замковий комплекс – пам’ятка архітектури національного значення; 1534-1554 рр., добудови XVII- пп. XVIII ст..

Детальніше...
Архітектурні пам’ятки м. Бережани

Оглядова екскурсія по архітектурних пам’яток міста: архітектурний ансамбль пл. Ринок XVI-поч. XX ст., Ратуша (1803-1811 рр.), собор св. Трійці (XVII-XIX ст.), Парафіяльний костел св. апостолів Петра й Павла (1620р.), Вірменська церква (1764 р.), дерев’яна церква св. Миколая (XVII ст.),

Детальніше...