Його сформували науковці Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани – Олена Лугова, зав. науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу, Ігор Мельник, заступник зав. науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу, та Надія Волинець, учений секретар.
Збірник матеріалів наукової конференції «Доля історико-архітектурної спадщини в контексті сучасного культурного розвитку України», яка відбулася 16 листопада 2021 р., складають 16 статей, які подали науковці як ДІАЗ у м. Бережани, так історико-архітектурних та історико-культурних заповідників «Софія Київська», «Замки Тернопілля», «Межибіж», Бережанського краєзнавчого музею. Над упорядкуванням, версткою працювала Олена Лугова, зав. науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу. Одною з перших друковане видання одержала докторант Варшавської академії наук Єкатерина Меркуєльєва, яка представила на конференцію статтю «Богоявленське братство Львова у XVIII ст.. Дослідження та матеріали Мирона Капраля як джерело інформації про перекладачів східних мов в Речі Посполитій на поч. XVIII ст.».
Історія України багата видатними постатями, а велич Митрополита Андрея Шептицького донині зберігає свій магнетизм. З метою осягнення феномену його життя і діяльності напрацьовано багатющий матеріал, а от тема, над якою скрупульозно працював Ігор Мельник, заступник зав. науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу Заповідника, заповідалася на локаційну бережанську сторінку. Натомість в ході досліджень виявилося, що епоха митрополита Андрея Шептицького для Бережан позначена різновекторно: від візитацій, які здійснив у 1901, 1928, 1931 рр., до людських доль: рукопокладення священників, листування, зустрічі і співпраця з політичними і церковними діячами,
У результаті зібраний матеріал склав 220 сторінок книги під назвою «Під покровом Митрополита: люди та події, пов'язані з Бережанами». У книзі дев'ять чітко окреслених розділів, з яких постає перед читачем понад 100 особистостей, долі яких були пов'язані з іменем Андрея Шептицького.
Кожен розділ завершується переліком джерел та використаної літератури, кількість яких сягає від 34 до 108 і до 159 позицій. Це ж який огром матеріалу довелося простудіювати! Виокремити найпотрібніше і найцікавіше і не обмежитися лише текстовою інформацією, а збагатити фотоілюстративними сторінками. Про те, що це наукове дослідження, засвідчує й іменний покажчик.
Так на сьогодні закарбована епоха Митрополита Андрея Шептицького для Бережанської хроніки та суспільності.
У сам переддень 20-літнього ювілею створення Заповідника, у тернопільському видавництві «Вектор» вийшла книга ученого секретаря Надії Волинець «Бережани. Державний історико-архітектурний заповідник. Знакові особистості на сторінках літопису».
Становлення Заповідника відбувалося в 2000-2001 рр. за участю його ініціаторів міського голови Степана Гурського та краєзнавця, інженера, депутата міської ради Богдана Тихого. На всіх наступних поступах діяльності Заповідника стоїть печать праці очільників Заповідника, печать професіоналізму висококваліфікованих спеціалістів архітектури і реставрації зі Львова й Варшави, печать патріотизму окремих представників культурно-освітньої громади Бережан. І щоб не стерлися їх імена із заповідницького історії, учений секретар, на очах якої формувалася ця історія, створила 20 есе.
Василь Зорик, директор ДІАЗу, написав передмову «Ставлення до пам'яток – показник цивілізованості суспільства». Ці матеріали та фоторозділ, з якого постають виставкові експозиції й імена художників, Шеченківські вечорниці і їх учасники, фестивальні події на території замку Синявських і склали цю книгу.
Видання присвячено 30-річчю незалежності України, 20-річчю створення Заповідника і видано коштом благодійників.