Ратуша (1803,1811 рр. )  

 (охорон. № 638), пл. Ринок, 1

Домінанта Ринкової площі – міська Ратуша – побудована за кошти Ельжбети Любомирської у 1803 році на місці двох попередніх: дерев’яної, що, ймовірно, згоріла до 1660 року, бо відомий французький мандрівник Ульріх фон Вердум під час перебування в Бережанах у 1671 році про неї не згадує, і кам’яної, зведеної у 1705 році. Ратуша 1705 року фіксується в центрі ринкового майдану як будівля з ґонтовим покриттям, на першому ярусі якої розміщувалися 33 різноманітних крамниці, ятки, а також шинок.

Томаш Кунзек, автор путівника по Тернопільському воєводству, пише про це так: «Ратуша побудована в 1811 році як чотирикутний будинок з годинниковою вежею і гербом Потоцьких на щиті».

КАПЛИЦЯ СВ. ТРІЙЦІ

  (охорон. № 641/2), вул. І. Франка, 1

Головною домінантою композиції замкового подвір’я була і є каплиця. Будівництво здійснювалося в два етапи: перший – середина ХУІ ст., другий – перша половина ХУІІ ст. Каплиця була не тільки родинною церквою для живих, а й усипальницею для померлих. Надгробки Синявських ХУІ ст. виконали скульптори Герман ван Гутте та Генріх Горст, у ХУІІ ст. – Йоган Пфістер. Особливої мистецької слави каплиця зажила завдяки багатому ліпнинному оформленню куполу західної частини та мистецьки виконаних надгробків Адама-Героніма та його трьох синів. Фрески, різьба по каменю, декорація з гірлянд і грон, квітів та листя, пишний розпис стелі, алегоричні символи додавали каплиці особливої величності.

У  1782 року за наказом цісаря Йосифа II каплицю закрито, її інвентар та коштовності описано, націоналізовано, а в каплиці влаштовано склад.

Бережанський замковий комплекс

ЗАМОК

(охорон. № 641/1), вул. І. Франка, 1

У 1534 – 1554 рр. руський (український) воєвода, великий коронний гетьман Микола Синявський збудував один з найбагатших в Україні замків, що 200 років поспіль надійно захищав від ворогів його власників. Неприступним замок робила болотиста місцина, утворена заплавами річки Золота Липа, та потужні мури.

Збудований за проектом італійського архітектора, ім'я якого, на жаль, невідоме, зовні відображав міць бастіонів і бійниць, а з дворика – затишок і спокій. Фасади житлово-палацових корпусів увінчуваликам’яним мереживом двоярусні аркади-галереї на зразок італійського палаццо, що оббігали корпуси по периметру, а наличники вікон були прикрашені ренесансною різьбою. Ще на поч. XVII ст. замок у Бережанах називали Східним Вавелем, бо був прототипом Краківського королівського Вавелю. Це – одна з найпрекрасніших і найславніших будов Галичини, і водночас найміцніша ланка оборони від наїзду татар і турків, що входила в грядузамків – Свірж, Перемишляни, Поморяни, Підгайці, Бучач, Язлівець.