Ратуша (1803,1811 рр. )
(охорон. № 638), пл. Ринок, 1
Домінанта Ринкової площі – міська Ратуша – побудована за кошти Ельжбети Любомирської у 1803 році на місці двох попередніх: дерев’яної, що, ймовірно, згоріла до 1660 року, бо відомий французький мандрівник Ульріх фон Вердум під час перебування в Бережанах у 1671 році про неї не згадує, і кам’яної, зведеної у 1705 році. Ратуша 1705 року фіксується в центрі ринкового майдану як будівля з ґонтовим покриттям, на першому ярусі якої розміщувалися 33 різноманітних крамниці, ятки, а також шинок.
Томаш Кунзек, автор путівника по Тернопільському воєводству, пише про це так: «Ратуша побудована в 1811 році як чотирикутний будинок з годинниковою вежею і гербом Потоцьких на щиті».
Головною домінантою композиції замкового подвір’я була і є каплиця. Будівництво здійснювалося в два етапи: перший – середина ХУІ ст., другий – перша половина ХУІІ ст. Каплиця була не тільки родинною церквою для живих, а й усипальницею для померлих. Надгробки Синявських ХУІ ст. виконали скульптори Герман ван Гутте та Генріх Горст, у ХУІІ ст. – Йоган Пфістер. Особливої мистецької слави каплиця зажила завдяки багатому ліпнинному оформленню куполу західної частини та мистецьки виконаних надгробків Адама-Героніма та його трьох синів. Фрески, різьба по каменю, декорація з гірлянд і грон, квітів та листя, пишний розпис стелі, алегоричні символи додавали каплиці особливої величності.
У 1534 – 1554 рр. руський (український) воєвода, великий коронний гетьман Микола Синявський збудував один з найбагатших в Україні замків, що 200 років поспіль надійно захищав від ворогів його власників. Неприступним замок робила болотиста місцина, утворена заплавами річки Золота Липа, та потужні мури.