Особистість Ісидора Шараневича, як дослідника, викладача й громадського діяча, багатогранна.
А, тому, повноцінно не вивчена й належним чином не популяризована, особливо серед широкого загалу. Це несправедливо. Про велич подібних людей слід говорити завжди, з нагоди та без нагоди. А в цьому році така нагода є – 190-ліття від дня народження. І в Бережанах про це згадали, що логічно. Адже в нашому місті, у 1840-х рр., майбутній історик, археолог й один з провідників збереження та популяризації східногалицької історико-культурної спадщини здобував гімназійну освіту.
Тому, 28 лютого 2019 р. науковці Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани підготували та провели науково-пізнавальну конференцію «Ісидор Шараневич і становлення східногалицької археології сер. – др. пол. ХІХ ст.». Її учасниками були студенти Відокремленого підрозділу Національного університету біотехнологій і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж», а також учні 10 класу Бережанської школи-гімназії ім. Б. Лепкого. Захід проходив у читальному залі Бережанської міської бібліотеки ім. Б. Лепкого в Ратуші – в одному з приміщень, де з 1805 р. розташовувалася місцева гімназія.
Перед студентами та учнями виступили: директор бібліотеки В. Калинюк (з вступним словом), науковці ДІАЗ у м. Бережани (науковий співробітник О. Лугова та завідувач науково-дослідного та музейно-просвітницького відділу В. Парацій), старший науковий співробітник Бережанського міського музею книги Я. Мазурак, викладач історії та суспільствознавчих дисциплін Бережанської школи-гімназії ім. Б. Лепкого М. Музичка, студентка ВП НУБіП «Бережанський агротехнічний коледж» В. Івасіків.
У доповідях було висвітлено життєві сторінки Ісидора Шараневича, проаналізовано його гімназійне оточення. Окремо осмислювалася наукова творчість вченого: дослідницькі проекти й результати в сфері регіональної історії, археології; досягнення у сфері національного музейництва, охорони та популяризації об'єктів й артефактів історико-культурної спадщини Східної Галичини.
Конференція всебічно відповідала своїй формі – «науково-пізнавальна». Був присутній науковий зміст тематичних доповідей, що органічно переплітався з популярною (пізнавальною) формою викладу інформації для студентсько-учнівського середовища. З її проведення можна вивести кілька позитивних стверджень:
• такі зустрічі, проведені з інформаційним й емоційним навантаженням, дають добрий пізнавальний результат – зацікавлення у слухачів були справжніми;
• таким чином, про Ісидора Шараневича – як дослідника й особистість – в Бережанах пам'ятатимуть, адже інформація розповсюджена серед представників підростаючого покоління;
• а підготовка подібних науково-пізнавальних чи інформаційних заходів, при співпраці Заповідника з міською бібліотекою – це якісна перспектива й на майбутнє.
Володимир Парацій