Петро Конашевич Сагайдачний велична постать у нашій історії. Сагайдачний був непересічним політиком та дипломатом, який дивився на роки вперед та вибудовував як в межах України, так і закордоном довгострокові дипломатичні комбінації. Він наполегливо й неухильно проводив свою політичну лінію, дотримуючись чіткої позиції щодо польського короля, магнатів та шляхти.
П. Сагайдачний боровся за розширення козацького реєстру та в інший спосіб намагався легалізувати й офіційно визнати козацьку військову та політичну організацію, розширити козацькі права, вивести польські війська з України, встановити релігійне рівноправ'я та визнати вищу православну ієрархію.
Вперше за Сагайдачного козацтво формує свою політичну програму, в якій виходить за вузько станові інтереси. Утворюється спілка козацтва, міщанства й духовенства.
Саме в цей час відбувається активне формування національної української спільноти з її чітко вираженими географічними кордонами.
В цьому Сагайдачному також належить визначальна роль, адже саме Сагайдачний знову залучив Київ в орбіту майбутньої нової Української козацької держави. При ньому Київ знову стає політичним осередком нової України.
Історик М. С. Грушевський писав, що вже сучасники дуже високо оцінювали політичний талант Петра Сагайдачного, визнавали загальноукраїнське значення його діяльності.
«В сучаснім громадянстві славили Сагайдачного як дуже розважного, глибокого політика, що вмів поставити козаччину на службу загальнонародним справам і зробив з козацького війська опору національного українського життя... Сагайдачний відкрив тим нову добу в історії українського життя».
Ось таким і відкрили для себе студенти Бережанського агротехнічного інституту постать П. Сагайдачного, які побували на науково-пізнавальних читаннях «Гетьман П. Сагайдачний та його епоха», організованих і проведених науковцями ДІАЗ Володимиром Парацієм та Іриною Борик.
Надія Волинець