Володимир ПАРАЦІЙ, завідувач
науково-дослідним відділом Державного
історико-архітектурного заповідника
у м. Бережани.


БАГАТОСТУПЕНЕВА ФОРТИФІКАЦІЙНА СИСТЕМА БЕРЕЖАН
XVI – XVIII СТ.: СТАНОВЛЕННЯ, ТИПОЛОГІЧНО-ПРОСТОРОВА
ЕВОЛЮЦІЯ, ФУНКЦІОНАЛЬНА ЯКІСТЬ, АНАЛОГИ.

 

Місто завжди формується як свого роду замкнутий універсум соціального, економічного, політичного, культурного, навіть специфіко-світоглядного рівня. Воно завжди домінує над оточуючим широким простором, протиставляючи себе йому, або майже імплікуючись з ним. Але з поступовим визначенням нормативних та онтологічних традицій урбаністичного розвитку, проходять процеси безперервної "диз'юктивізації" міста від навколишнього поселенського ареалу.

 

ПАРАЦІЙ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ

 

НАУКОВА РОБОТА

 

ПАМ'ЯТКИ ЦИВІЛЬНОЇ АРХІТЕКТУРИ
ІСТОРИЧНОГО СЕРЕДМІСТЯ
БЕРЕЖАН (ХІХ – ПОЧ. ХХ СТ.)

Ч. І: Ратуша як містобудівна
домінанта та урбаністичний
символ

 

Рецензент: Луговий Богдан Васильович,
завідувач кафедри гуманітарних дисциплін
ВП НУБіП «Бережанський агротехнічний
інститут», кандидат історичних наук, доцент

Бережани – 2018
ЗМІСТ

Вступна частина

І. Формування Ринкової площі у Бережанах
1. Ринкова площа в історичній еволюції європейського міста.
2. Ринкова площа у Бережанах: формування, простір, структура, урбаністичний зміст.

ІІ. Ратуша як архітектурно-просторова домінанта Ринкової площі Бережан
1. Ратуша в традиціях європейського містобудування.
2. Етапи будівництва та перебудов (перепланувань) міської Ратуші у Бережанах.
3. Бережанська Ратуша як знакова сутність міського життя (в наскрізно-історичному аспекті).

ІІІ. Бережанська Ратуша як пам'ятка архітектури та містобудування
1. Мистецька й будівельно-технологічна характеристика Бережанської Ратуші.
2. Збереження та раціональне використання пам'ятки: від пізнання традицій до визначення перспектив

Висновок
(про визначення перспектив Бережанської Ратуші у процесах сьогодення)

Перелік використаних джерел і літератури

Надія Волинець,

учений секретар ДІАЗ

 

Історія появи будівель ратуші в Европі сягає у ХІІ ст. Сам термін походить з німецької мови – rathaus – будинок ради. Отже, як осередок влади, ратуша є своєрідним символом міста, виразником його самоврядування. Першими зводили їх ті міста, котрі мали статус вільних королівських міст на основі магдебурзького правах [1].