15 травня – 150-років від дня народження гетьмана Української Держави
...На початку червня 1917-го в рамках підготовки до літнього наступу (т.зв. «офензиви Керенського» – авт.) з-під Коломиї під Бережани перевели російський 34-й армійський корпус генерала Павла Скоропадського [1, с. 56, 58; 2, с. 194]. Так майбутній гетьман опинився під Бережанами. Однак про гетьманство тоді ще не йшлося.
21 червня командарм віддав наказ про наступ. 34-й корпус мав швидко вийти на лінію Вільховець–Мечищів [2, с. 194–195].
...Бої були жорстокими – Дикі Лани, Обручовський ліс. Зрештою, наступальний порив російської армії швидко вичерпався – як напише згодом у споминах П.Скоропадський, далася взнаки «революційна деморалізація», і невдовзі командування відвело частини в резерв – у район Мужилова й Бурканова [1, с. 57; 2, с. 196, 197; 3, с. 167]. Утім, про все – детальніше і по порядку...
На фронтах віяло змінами.
21.06.2017 р. газета «Кієвская мисль» писала, вочевидь, маючи на увазі сусідній 41-й армійський корпус, який діяв на лінії Шибалин–Посухів, що недавно поповнені вояками-українцями частини 18 червня першими піднялися в атаку під національними прапорами і вибили ворога з шанців [4].
В іншому джерелі читаємо: «Під містечком Потутори військовий міністр О.Керенський і головнокомандувач Південно-Західного фронту генерал О.Гутор мали змогу особисто спостерігати наступ 113-ї дивізії 41-го корпусу, що йшла в атаку під червоними й українськими жовто-блакитними стягами» [5, с. 55].
...І тут, окрім факту підняття жовто-блакитних стягів, бачимо ще один: уже після початку наступу під Потуторами побував тодішній військовий міністр тимчасового уряду росії О.Керенський. Також відомо, що тими днями (в історичних довідках подається «у червні» – авт.) він навідувався до неприфронтового Божикова [6]. Чому?
Справа в тому, що, за деякими даними, до і під час наступу штаб 34-го кор¬пусу Павла Скоропадського розміщувався саме в Божикові. Принаймні це випливає з мемуарів тодішнього інспектора артилерії корпусу ген. О.Аккермана, про що пишуть історики Г.Савченко і Г.Папакін [3, с. 166; 4].
Візит О.Керенського до Божикова, хоча й побічно, але підтверджує цю версію (щоправда, дослідник історії села Володимир Семенів подає, що О.Керенський «побував в околицях Божикова» [7, с. 91]).
Генерал О.Аккерман стверджував, що тема українізації 34-го корпусу обговорювалася ще напередодні «наступу Керенського» під час відвідин корпусу в Божикові (саме «в Божикові» – авт.) головнокомандувачем Південно-Західного фронту генералом О.Гутором та його начальником штабу М.Духоніним: мовляв, головком висловлювався про потребу українізації корпусу як запоруку його порятунку [3, с. 166; 4].
Так, найпрагматичніші з російських генералів уже розуміли: або вони утримають цілісність і боєздатність армії для протидії більшовикам, або більшовики їх знищать. Такою цементуючою ідеєю, яка вже оволодівала солдатськими масами, як бачимо з появи жовто-блакитних стягів, була українізація армії! Про прихильність царських генералів до українства тут, звичайно, не йшлося...
Тож, за цією версією, яка, звичайно, ще потребує більш детальних досліджень, ідею українізації 34-го армійського корпусу тодішньої російської армії, який згодом склав ядро формування збройних сил Центральної Ради УНР, вперше озвучено саме в Божикові, де містився штаб корпусу.
І, вочевидь, саме тут була зворохоблена «українська тема» в діяльності самого Павла Скоропадського, що невдовзі привела його до гетьманства!
І було це в Божикові ще перед великим наступом, тобто – до відвідин штабу корпусу посланцем Симона Петлюри, представником УГВК при штабі фронту поручником Петром Скрипчинським [3, с. 166; 4]: П.Скрипчинський із пропозицією українізувати корпус приїжджав до П.Скоропадського вже пізніше – до Мужилова, куди було перенесено штаб після відводу військ із Диких Ланів [1, с. 57; 5, с. 56; 8].
Мужилів був уже потім.
Як, зрештою, й Меджибіж на Хмельниччині, куди генерал відвів свої частини й, попри те, що в його жилах текла кров українського козацького старшини, не зразу, а лише дочекавшись «дозвільних директив» від новопризначеного верховним головнокомандувачем російської армії Лавра Корнілова [4, с. 44] (?! – авт.), провів їхню українізацію: наприкінці серпня корпус уже мав нову назву – 1-й Український корпус і нові відзнаки – з жовтими смугами на блакитному полі...
...До гетьманства Павла Скоропадського залишалося 8 місяців...
Джерела та література
1. Скоропадський Павло. Спогади. Кінець 1917–1918. – Київ–Філадельфія, 1995. URL: https://web.archive.org/web/20210724124726/http://archeos.org.ua/wp-content/uploads/2013/11/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9.pdf.
2. Савченко Г.П. Участь 34-го корпусу російської армії П.Скоропадського в літньому наступі 1917 р. URL: http://library.vspu.net/bitstream/handle/123456789/3001/37.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
3. Савченко Г.П. Павло Скоропадський і зародження ідеї українізації 34-го корпусу російської армії в 1917 році. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Savchenko_Hryhorii/Pavlo_Skoropadskyi_i_zarodzhennia_idei_ukrainizatsii_34-ho_korpusu_rosiiskoi_armii_v_1917_rotsi.pdf?.
4. Папакін Г.В. Українізація 34-го корпусу: за наказом Л. Корнілова чи покликом душі? (за новими джерелами). URL: https://coollib.com/b/256112/read.
5. Ковальчук Михайло. Українізація на Південно-Західному фронті російської армії (травень–листопад 1917 р.). // Військово-історичний альманах. 2007. ч.2. URL: https://shron2.chtyvo.org.ua/Viiskovo-istorychnyi_almanakh/Chyslo_02_15.pdf?.
6. Божиків. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%B6%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2.
7. Володимир Семенів. Божиків – село на перехресті століть. – Львів: Друкарські куншти, 2010.
8. В.Моздір. Процеси українізації 34-го армійського корпусу корпусу під командуванням Павла Скоропадського – останнього гетьмана України (серпень–листопад 1917 р.). // Науковий вісник «Межибіж». Матеріали Другої науково-краєзнавчої конференції «Стародавній Меджибіж в історико-культурній спадщині України». – Меджибіж–Хмельницький, 2009.
9. Ковальчук Михайло. Українізація 34-го корпусу російської армії (серпень–листопад 1917 р.). // Мандрівець. 2012. №4. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Kovalchuk_Mykhailo/Ukrainizatsiia_34-ho_korpusu_rosiiskoi_armii_serpen__lystopad_1917_r/.
Ігор Мельник,
ДІАЗ у м. Бережани.