відбувся 11 вересня, під час сьогорічного Форуму видавців у Львові, в конференц-зал Інституту народознавства (будівля колишньої Галицької Ощадної Каси). Розгорнута виставка представила півсотню книг бережанської тематики, виданої за роки незалежності України.
Ініціатором презентації виступив голова районної видавничої ради, заст. голови районної ради Роман Висоцький у зв’язку з тим, що до 640-річчя першої писемної згадки про Бережани вийшло ряд цікавих видань. Зокрема, перша книжка із Бібліотечки «Бережанського віча» – «Бережани, Бережани…» – редактор і співавтор Ігор Мельник, автори працівники заповідника – заст. директора Богдан Тихий, зав. науково-дослідного відділу Володимир Парацій, учений секретар Надія Волинець. Краєзнавець Микола Проців видав дослідження «Бережани: вулиці рідного міста». Заповідник долучився до видання путівника «Бережани» – автори ідеї міський голова Володимир Музичка і директор ДІАЗу Василь Зорик, тексти працівників заповідника, редактор і підбір фото – учений секретар. Альбом робіт самодіяльної художниці С. Русиняк «Лемківське свято» теж упорядкований і виданий заст. директора ДІАЗу Богданом Тихим. Тож всі науковці на чолі з директором взяли участь у складі делегації бережанців у цій акції
На презентації були присутні представники плеяди академіків і професорів Львова – Микола Литвин, директор Інституту українознавства НАН України, Степан Павлюк, директор Інституту народознавства НАН України, доктор фізико-математичних наук Ігор Стасюк, доктори історичних наук Богдан Якимович і Богдан Гудь, кандидат фізико-математичних наук Тетяна Крушельницька, письменники Роман Коритко і Марія Чумарна,завідувач наукового відділу періодичних видань наукової бібліотеки ім. Стефаника Юрій Романишин, фотохжожник Сергій Волков, директор Львівської філії Національного реставраційного центру України Тарас Откович, голова громадської організації «Опілля» Василь Лаба. У кожного з них свій зв'язок з Бережанами – родинний чи науковий, колекціонерський як от у Андрія Захаркова-Олійника та Степана Пахолка, дизайнерський як Андрія Кіся чи архітектурний як у Василя Слободяна, Володимира Бевза, Оксани Бойко, наукових співробітників Інституту «Укрзахідппроектреставрація» та директор видавництва «Джура» Василь Ванчура і редактор Уляна Ванчура, які за 20 років випустили у світ понад 20 бережанських друків.
