На 90-річчя від дня народження Владики.
Чи знаєте ви, що:
- бабця Блаженнішого Любомира Гузара по материній лінії Олена Демчук з дому Білинкевич входила до кола близької родини Богдана Лепкого – були собі четвертими?..
- троюрідна сестра Владики Ірена, онука батькового брата – стрийка о. Євгена Гузара, була одружена з онуком іншого відомого бережанця – адвоката і письменника Андрія Чайковського?..
- дідо Владики Лев Гузар був бережанським гімназистом?..
- згадуваний стрийко о. Євген Гузар, також колишній бережанський гімназист, упродовж дев'яти літ – у 1882–1891 рр. – служив сотрудником парафії с. Нараїв біля Бережан?..
- батько Блаженнішого Ярослав Гузар як старшина артилерії захищав Бережани у запеклих боях під Посуховом і Вільхівцем 19.06.1919 р.?..
- стрийко Блаженнішого Роман Гузар, батьків двоюрідний брат, у грудні 1918 р. служив у Бережанах старшиною оперативного відділу Начальної Команди (головного Штабу) Галицької Армії?..
- фігуру Ісуса Христа перед храмом Пресвятої Трійці на площі Ринок у Бережанах 25.06.2000 р. було освячено за участі тодішнього єпископа-помічника Глави УГКЦ Любомира Гузара?..
Утім, про все – по порядку.
Частина перша. ГУЗАРІ
Виховані в Завалові і – в Бережанській гімназії
...Почалося з того, що декілька століть тому один із пращурів Блаженнішого Любомира Гузара по батьковій лінії поселився десь біля Бучача [1, с. 9]. Так от...
...Народжений неподалік Бучача (до речі, 26.10.1823 р. – 200 років тому! ) прадід Блаженнішого о. Дмитро Гузар, який понад півстоліття – у 1856–1908 рр. – служив душпастирем у с. Завалів, що на Підгаєччині [1, с. 9] (за іншими даними – навіть із 1855-го [2, s. 158]), мав трьох синів – Володимира, Євгена та Лева й дочку Ольгу [3].
Всі сини о. Дмитра, тобто – Лев, дідо Блаженнішого, і всі дідові брати, навчалися в Бережанській гімназії [1, с. 23, 37; 4, с. 16, 641, 731; 5, с. 78]. До речі, Євгена як свого учня згадував відомий громадський діяч Олександр Барвінський [1, с. 23; 4, с. 41], який у 1868–1871 рр., після закінчення Львівського університету, працював тут на першій своїй посаді – помічником учителя [6], а і Євгена, і Левка – о. Теодор Цегельський, також колишній бережанський гімназист, довголітній парох Струсова [4, с. 717; 7, с. 5]...
Двох синів подальша доля із Бережанщиною не пов'язувала: Володимир працював радником окружного суду в Коломиї [8, с. 35], Лев, дідо Блаженнішого – нотарем у Галичі [1, с. 37; 9].
Дочка о. Дмитра Гузара Ольга – сестра діда Блаженнішого Любомира Гузара – вийшла заміж за колишнього бережанського гімназиста, тоді – члена учнівського таємного гуртка «Громада», а згодом – знаного письменника, редактора й видавця, дійсного члена НТШ, почесного члена Товариства «Просвіта» Володимира Левицького, відомого під псевдонімом Василь Лукич [4, с. 673; 10]. І це також, вочевидь, останнє в її долі, що мало стосунок до Бережан...
Утім, середущий син Євген – о. Євген Гузар, ставши священником, дев'ять літ – у 1882–1891 рр. – служитиме сотрудником парафії с. Нараїв біля Бережан (у 1886–1890 рр. ще й, вочевидь, доїжджав до Завалова – як сотрудник допомагав на парафії батькові – о.-парохові Дмитрові Гузару) [2, s. 158].
Згодом, одразу після Нараєва, о. Є. Гузар стане заступником секретаря митрополита Сильвестра Сембратовича [11], потім – увійде до найближчого оточення Митрополита Андрея Шептицького [12, с. 90] – як почесний крилошанин Митрополичої Капітули, радник Митрополичої Консисторії [13, с. 19], а ще – отримає найвищий сан при папській курії – стане професором-прелатом [12, с. 90]...
Пов'язаною з Бережанами буде родина його дочки. Але про це – пізніше.
...До речі, згадаймо ще о. Дмитра Гузара: у травні 1858-го о. Д. Гузар хоронив у Марковій (сусідня парафія із Заваловом – авт.) померле через тиждень після народження немовля – сина тамтешнього пароха о. Івана Джулинського [14, с. 44; 15, s. 74, 77].
Так, о. Івана Джулинського, який виріс у с. Лапшин біля Бережан, де його батько – о. Теодор Джулинський – тоді служив парохом. Пізніший лапшинський парох, відомий видавець о. Лев Джулинський – молодший брат о. Івана [14, с. 38, 40]...
На фронтах під Бережанами
У боях за Бережани під час Чортківської офензиви 14–21.06.1919 р., вочевидь, брав участь четар Ярослав Гузар – майбутній батько Блаженнішого.
Ще у 1918 р. він перебував у гарматному полку 1-ої Бригади УСС Галицької Армії під командуванням сотника Воєвідки [16], а згодом як старшина був відряджений до 3-го гарматного полку УГА під командою сотника Юліана Шепаровича [17] (до полку Я. Воєвідки зголосився наприкінці 1918-го, оскільки на початку листопада разом із батьком – галицьким нотарем Левом Гузаром – організували тимчасовий комітет, який перебрав у свої руки владу в Галичі [18]).
Коли 19.06.1919 р. на південному відтику фронту під Бережанами «...за Посухів і Вільховець розгорілися запеклі бої, ... полковникові Вольфу (командувачу 3-ої Бережанської Бригади УГА – авт.), ймовірно, довелося спрямувати на допомогу південному крилу всі батареї отамана Шепаровича» [19, с. 41].
У складі «всіх батарей отамана Шепаровича», вочевидь, вибивав ворога з Бережан і четар Ярослав Гузар...
...Утім, із родини не лише він звільняв Бережани – гарматним полком 1-ої Бригади УСС командував чоловік двоєрідної тітки Блаженнішого – народженої в Завалові дочки о. Євгена Гузара Любові Ірини Ярослав Воєвідка [20].
Вони одружилися 9.08.1918 р., а невдовзі, восени того ж 1918-го, з настанням ЗУНР колишній старшина артилерії австро-угорської армії Я. Воєвідка сформував і очолив гарматний полк у складі 1-ої Бригади УСС Галицької Армії і – пішов на фронт [21; 22; 23].
«На північному відтинку о 19-й годині 20 червня артилерійська група отамана Воєвідки, яку додатково посилили батареї 6-ої Бригади, ... розпочала півгодинну артпідготовку атаки на відтинку Лапшин–Гиновичі» [19, с. 51].
«За виявлену надзвичайну хоробрість і відвагу в Чортківській офензиві, а головно – за побідний наступ із здобуття Бережан», Начальна Команда УГА наказом ч. 43 від 22.06.1919 р. присвоїла Ярославові Воєвідці звання отамана (майора) [21]...
Породичені з Андрієм Чайковським
Сталося так, що сам Я. Воєвідка «...у період тимчасового перебування УГА у складі червоної армії наприкінці березня 1920 р. був розстріляний більшовицьким комісаром Ольгополя Я. Табукашвілі у с. Піщанка (нині – на Вінничині)» [24].
Через шість років, 1926-го, його вдова, двоєрідна тітка Блаженнішого Любов Ірина вийшла заміж удруге [16], і її дочка від другого шлюбу Ірена Ростислава згодом стала дружиною Миколи Ставничого [25] – онука відомого письменника, а у 1886–1914 рр. – адвоката у Бережанах Андрія Чайковського, сина його народженої у Бережанах доньки Марії й Романа Ставничого, уродженця с. Куропатники [26, с. 202], колишнього бережанського гімназиста, чий батько – Омелян Ставничий – згодом працював управителем школи в с. Потутори [27, с. 4]...
Тобто, троюрідна сестра Блаженнішого Любомира Гузара Ірена була одружена з онуком відомого бережанця – адвоката і письменника Андрія Чайковського.
У Начальній Команді Галицької Армії в Бережанах
У Начальній Команді Галицької Армії – головному Штабі, який із 25.11.1918 р. до перших чисел січня 1919-го розміщувався в Бережанах – в будівлі окружного суду (нині – головний корпус Бережанського агротехнічного інституту), служив уродженець Завалова Роман Гузар – син о. Євгена Гузара, рідний брат згадуваної Любові Ірини, тобто – стрийко Блаженнішого Любомира – батьків двоюрідний брат.
Відомо, що 1.11.1918 р. він зголосився до УГА і був призначений до Начальної Команди – старшиною оперативного відділу НКГА у Бережанах і потім – у Ходорові [28; 29], згодом – сотником генеральної булави УГА [30, с. 6]...
Частина друга. ГЛІБОВИЦЬКІ. РОДИННІ СТОСУНКИ З ЛЕПКИМИ
...Свого часу – у другій половині XVIII ст., за декілька десятиліть до о. Дмитра Гузара – парохом у Завалові на Підгаєччині служив о. Іван Глібовицький, народжений близько 1747 р. [31; 32, додаток; 33].
Вочевидь, мав п'ять синів, серед яких – Іван (як і батько) [31; 33] і Григорій [33] (у деяких джерелах цей син поданий без імені [31; 34] або ж названий Теодором [32, с. 139]).
...Син Іван (1782–1847) як і батько також став священником, служив на Борщівщині. Згодом у його родині народився син Йосиф – о. Йосиф Глібовицький (1809–1891) [35; 36, с. 241; 2, s. 133], який майже півстоліття – у 1845–1891 рр. – служив парохом у с. Яблуниця на Надвірнянщині [2, s. 133; 36, с. 241; 37].
Донька о. Йосифа Елеонора (1844–1912) була замужем за о. Йосифом Білинкевичем, упродовж 1870–1916 рр. – парохом с. Рукомиш Бучацького повіту [36, с. 243; 37; 38; 39], а їхня донька Олена (1874–1912) – за о. Лукою Демчуком [40], багатолітнім парохом зборівського Кального.
Саме донька Олени з дому Білинкевич і о. Луки Демчуків – Ростислава Олександра Демчук разом зі згадуваним раніше Ярославом Гузаром стали батьками Блаженнішого Любомира Гузара [33; 36, с. 243; 41]. Це – одна вітка, що походить від о. Івана Глібовицького (старшого), народженого близько 1747 р.
...Друга вітка. Інший син о. Івана Глібовицького (старшого) – вочевидь, таки Григорій – працював управителем дібр у с. Лісна Слобідка біля Коломиї [33; 34]. Його ж сином був не хто інший, як о. Михайло Глібовицький, парох Бережан у 1873–1887 рр., багатолітній бережанський декан [33; 34; 42].
Щоправда, як уже згадувалося, існує версія, що о. Михайло Глібовицький був сином іншого із братів – Теодора, який працював економом у с. Рибник Бережанського повіту (насправді, у Бережанському повіті було с. Рибники – авт.), а управителем дібр у Лісній Слобідці був ще інший із братів – син о. Івана (старшого) Йосиф [32, с. 139]. Утім, документальних підтверджень цієї версії віднайти не вдалося...
Так чи інакше – чи то сином Григорія, чи Теодора, але о. Михайло Глібовицький беззаперечно був онуком о. Івана Глібовицького (старшого) [31; 32, с. 139; 33; 34; 42]. Тобто – онуком того самого о. Івана Глібовицького, народженого близько 1747 р., який служив парохом у с. Завалів і з якого починається видимий родовід Блаженнішого Любомира Гузара!
Беззаперечним є й інше: онуком о. Михайла Глібовицького – сином його доньки Домни та о. Сильвестра Лепкого – був Богдан Лепкий.
...Тобто, випадає, що о. Михайло Глібовицький, дід Богдана Лепкого, був двоюрідним братом о. Йосифа Глібовицького – прапрадіда Блаженнішого Любомира Гузара. Відповідно, Богдан Лепкий і бабця Владики по материній лінії Олена Демчук з дому Білинкевич були собі четвертими...
І тут варто сказати таке. При підготовці статті важливо було звірити ці висліди своїх розвідок з тими, хто скрупульозно й фахово досліджує родоводи Гузарів, Глібовицьких. На лист люб'язно відповіла Марія Рипан (Канада), племінниця Блаженнішого Любомира Гузара – дочка його старшої сестри Марти. Її дослідження, щоправда, поки що не видані, лише зосередженні в конспектах, підтверджують головне – родинну спорідненість Гузарів і Лепких.
Згадала пані Марія й про свої відвідини в липні 2017 р. Бережан і – нашого Музею сакрального мистецтва та історії переслідуваної церкви – музею, у відкритті якого у 2000-му брав участь її вуйко...
Частина третя. БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР ГУЗАР – У БЕРЕЖАНАХ
...25.06.2000 р. на центральній площі Бережан тодішній єпископ-помічник Глави УГКЦ Любомир Гузар очолив Божественну Літургію з нагоди ювілейного двотисячоліття від Різдва Христового за участю шести архиєреїв, великої кількості духовенства, монашества та мирян.
Тоді ж було освячено щойно споруджену перед храмом фігуру Ісуса Христа – Доброго Пастиря і відкрито унікальний, перший на той час Музей переслідуваної Церкви, що розмістився у будівлях міської Ратуші (нині – Музей сакрального мистецтва та історії переслідуваної церкви Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани).
У Книзі відгуків музею Владика залишив запис: «25 червня 2000. Нехай Господь благословить цей почин – Музей нескореної Церкви. Нам не можна цей період – трагічний і героїчний в історії нашої Греко-Католицької Церкви забути! Любомир, єп.-пом. Глави УГКЦ».
ЕПІЛОГ
...17.02.2022 р. рішенням сесії Бережанської міської ради іменем Любомира Гузара названо вулицю у центральній частині Бережан.
Джерела та література
1. Володимир Чистух. Завалівське коріння Блаженнішого Любомира Гузара. – Львів: Логос, 2017.
2. Дмитро Блажейовський. Історичний шематизм Львівської Архієпархії (1832–1944). Том II. Духовенство і Релігійні Згромадження. / Національний Університет Київська-Могилянська Академія, Український Католицький Університет Св. Климента Папи у Львові. – Київ: Видавничий Дім «КМ Академія», 2004.
3. Дмитро Гузар нар. 26 жовтня 1823 пом. 2 березня 1908. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:923663.
4. Бережанська гімназія. Сторінки історії. Ювілейна книга. / Упорядник і відповід. ред. Надія Волинець. – Тернопіль: Джура, 2007.
5. Бережанська Земля. Історично-мемуарний збірник. / Комітет «Видавництва Бережани». – Нью-Йорк–Париж–Сідней–Торонто, 1970.
6. Олена Аркуша. Олександр Барвінський. Західно-Українська Народна Республіка. 1918–1923. Уряди. Постаті / Інститут українознавства ім. І. Крип'якевича; гол. ред. Я.Ісаєвич; упоряд.: М.Литвин, І. Патер, І.Соляр. – Львів, 2009. URL: http://www.inst-ukr.lviv.ua/uk/publications/materials/documents/?newsid=72.
7. о. Теодор Цегельський. 60 літ по матурі. // Діло. 1938. №160. 24.07. URL: https://libraria.ua/issues/192/21253/?PageNumber=5&ArticleId=792447&Search=%D0%A6%D0%B5%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%20%D0%93%D1%83%D0%B7%D0%B0%D1%80.
8. Наталія Мисак. Українські судді в Галичині наприкінці ХІХ – на початку ХХ століття: соціально-професійний портрет. URL: https://www.inst-ukr.lviv.ua/download.php?portfolioitemid=470.
9. Лев Гузар нар. 26 грудня 1858 пом. 29 липня 1923. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:923662.
10. Володимир Левицький нар. 2 вересня 1856 пом. 6 жовтня 1938. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:1016438.
11. Львівський синод 1891. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%B4_1891.
12. Мандрик-Мельничук М.В. Історична реконструкція буковинського відгалуження родоводу Гузарів. // Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. Випуск 120. – Київ, 2017.
13. Шематизм всего клира греко-католицкой Митрополичой Архієпархії Львовской на рок 1914. URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/16354/edition/14714/content.
14. Роман Горак. Кривда. / Лев Джулинський: священник, видавець, громадський діяч. Збірник матеріфалів. / автор-упорядник Олександр Коковін. – Львів: видавництво «Свічадо», 2015.
15. Schematismus Universi Venerabilis Cleri Archidioeceseos Metropolitanae Graeco Catholicae Leopoliensis pro Anno Domini 1858. URL: https://dlibra.kul.pl/dlibra/publication/16166/edition/14638/content.
16. Відомі випускники першої гімназії (1905–1939). URL: http://gimnazia1.if.ua/uk/istoriia-ta-suchasnist/19-vidomi-vipuskniki.html.
17. Династія Гузарів. URL: http://ifoonsku.ucoz.ua/news/dinastija_guzariv/2018-02-09-5135.
18. 2023 рік – рік родини Гузарів на Тернопільщині. URL: https://svoboda.te.ua/2023-rik-rik-rodyny-guzariv-na-ternopilshhyni/.
19. Олександр Дєдик. Чортківська офензива. Частина II. – Львів: видавництво «Астролябія», 2015.
20. Любов Ірина Гузар (Воєвідка, Петрик) нар. 13 травня 1890 пом. 24 лютого 1967. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:923826.
21. У Петранці вшанували отамана УГА Ярослава Воєвідку, жорстоко вбитого комісаром. URL: https://vikna.if.ua/news/category/if/2020/11/19/116263/view.
22. Ярослав Воєвідка – отаман УГА. URL: http://ukrpohliad.org/calendar/yaroslav-voyevidka-otaman-uga.html.
23. Стеців Я.В. Участь українських офіцерів-артилеристів Австро-Угорської армії в Першій світовій війні. URL: https://www.google.com/url?esrc=s&q=&rct=j&sa=U&url=http://vnv.asv.gov.ua/article/view/266683/262658&ved=2ahUKEwjp0_y1yZf9AhU-DRAIHYM8AQ8QFnoECAkQAg&usg=AOvVaw1nHby_RXuZ-GU2FirnhJJW.
24. Воєвідка Ярослав. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D1%94%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0_%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2.
25. Ірена Ростислава Петрик (Ставнича) нар. 27 жовтня 1927 пом. 29 жовтня 2009. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:798458.
26. Андрій Чайковський. Спогади. Листи. Дослідження: У 3 т. – Т.З. / Упорядкування Б.Якимовича за участю З.Грень, О.Седляра. – Львів, 2002.
27. Береж інфо. 2012. №17 URL: https://issuu.com/info.berezhany.net/docs/berezh_233.
28. Начальна команда Галицької армії / М.Р. Литвин // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / Редкол.: І.М.Дзюба, А.І.Жуковський, М.Г.Железняк [та ін.]; НАН України, НТШ. – К.: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2020. URL: https://esu.com.ua/article-71026.
29. Роман Гузар. URL: https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%83%D0%B7%D0%B0%D1%80.
30. Діло. 1930. №209. 20.09. URL: https://libraria.ua/issues/192/22302/?PageNumber=6&ArticleId=826592&Search=%D0%93%D1%83%D0%B7%D0%B0%D1%80.
31. Іван Глібовицький нар. близ. 1747. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770113.
32. Лицар Української Католицької Церкви. / автор-упорядник Уляна Скальська. Івано-Франківськ: видавництво «Нова Зоря», 2007.
33. Конспект досліджень Марії Рипан, племінниці Блаженнішого Любомира Гузара. Витяг від 20.02.2023 р. / особистий архів автора.
34. Глібовицький. https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770036.
35. Іван Глібовицький нар. 1782 пом. 26 березня 1847. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770123.
36. Світлана Флис. Постать о. Йосипа Глібовицького в історії Галичини (другої половини ХІХ ст.).// Науковий вісник Івано-Франківської академії Івана Золотоустого «Добрий Пастир». Богослов'я. Філософія. Історія. – 2019. – Вип.14. URL: http://journal.ifaiz.edu.ua/index.php/gp/article/view/242/274.
37. Йосип Глібовицький нар. 1809 пом. 21 червня 1891. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770126.
38. Елеонора Глібовицька (Білинкевич) нар. 1844 пом. 1912. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770131.
39. Йосип Білинкевич нар. 1840 пом. 23 квітня 1916. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770133.
40. Олена Білинкевич (Демчук) нар. 1874 пом. 1935. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770140.
41. Ростислава Олександра Демчук (Гузар) нар. 3 травня 1904 пом. 23 серпня 1992. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:770142.
42. Михайло Глібовицький нар. 1818 пом. 28 лютого 1887. URL: https://uk.rodovid.org/wk/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%B8%D1%81:602887.
Ігор Мельник,
заступник завідувача науково-дослідного
та музейно-просвітницького відділу
ДІАЗ у м. Бережани.