Пізнання природного, історичного, естетичного оточення є для сучасної людини важливою складовою, яка позитивно впливає на її життя, пізнавальні можливості, міжособистісні стосунки. Адже, мислячи виключно глобальними категоріями сьогодення, особистість потрапляє в духовний та естетичний «голод». Візуально прослідковувана історична спадщина – як своєрідний зв'язок сьогодення з минулим, як нерозривний зв'язок поколінь – дозволяє розбити цей вакуум, надати людині чуттєвості та розуміння прекрасного. Одночасно, вона інформативно пов'язує особистість з минулим, дозволяє відчути себе часткою Суспільства та Всесвіту, які нерозривні через «століття зв'язуючою ниткою» (перефразовуючи В. Шекспіра).
Цей зв'язок з минулим особливо потрібний молоді (учнівській, студентській), яка в глобалізованому світі може втратити власне «Я»: національне, етнічне, родове, територіальне.
Такою візуальною пам'яттю з минулого для Бережан є збережена історико-архітектурна спадщина, візитівкою серед якої є Бережанський замковий комплекс. А сучасний ювілей пам'ятки – 485 років від початку зведення замку – це лише причина, щоб ще раз нагадати про нього. І нагадати, перш за все, молоді.
Керуючись вищеозначеними обставинами й чинниками, науковими співробітниками Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани підготували та провели 28 березня 2019 р., за участі й при співпраці викладачів і студентів Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України (ВП НУБіП України) «Бережанський агротехнічний коледж», студентську пізнавально-краєзнавчу конференцію «Бережанський замок: історія крізь віки». Це була не просто розповідь про пам'ятку. Про замковий комплекс молоді розповідала молодь – однокурсники, колеги та друзі. Нам залишалася лише ідея заходу та інформаційно-методичне коригування його проведення.
Після вступних слів, виголошених заступником директора ДІАЗ у м. Бережани Л. Федорів і заступником директора з виховної роботи ВП НУБіП «Бережанський агротехнічний коледж» Г. Процик, розмову з студентами-першокурсниками продовжили однокурсники. Їх тематичні виступи згадаємо окремо:
• «Бережанський замок в історії міста та краю: становлення пам'ятки» (Соломія Насткевич);
• «Костел (каплиця) Св. Трійці як духовно-мистецька домінанта Бережанського замкового комплексу» (Олександр Пилипишин);
• «Родина Синявських як власники Бережанського замку» (Вікторія Федуняк);
• «Персоніфікована історія Бережанського замку: власники після Синявських» (Назар Заяць);
• «Бережанський замок на інтернет-сайтах: повернення до проблеми» (Софія Кізима).
З підсумковими та узагальнюючими доповідями виступили Віталій Скасків – викладач циклової комісії гуманітарних дисциплін ВП НУБіП України «Бережанський агротехнічний коледж», а також науковці ДІАЗ у м. Бережани Олена Лугова та Володимир Парацій.
Про Бережанський замок молодь розповідає молоді – це було чи не головним пізнавальним й виховним лейтмотивом проведення тематичної пізнавально-краєзнавчої конференції. Адже «свій-свого» завжди зрозуміє краще. А, значить, відчує довіру до сказаного, відчує подібне інформаційне та емоційне навантаження. Отже – краще зрозуміє зміст донесеного.
Перше вражіння залишилося позитивним. Тому, подібні зустрічі з молоддю, зокрема через співпрацю Державного історико-архітектурного заповідника у м. Бережани та Відокремленого підрозділу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Бережанський агротехнічний коледж», продовжуватимуться.
P.S. На черзі ще одна тематична конференція, присвячена ювілею Бережанського замку. Цього разу – учнівська.
Володимир Парацій,
завідувач науково-дослідного
та музейно-просвітницького відділу
Державного історико-архітектурного
заповідника у м. Бережани