З якими проблемами зустрівся В.М. Калинюк, очоливши районну державну адміністрацію, і з якими живе Державний історико-архітектурний заповідник, практично ідентичні – брак коштів. У районі їх бракує для освітян і медиків, дорожників і комунальників, у заповідника – для реставрації замку й ратуші, магістрату й Вірменської церкви.
А це знакові споруди, які привели місто у Список визначних історичних місць України і які б мали виконати роль туристичного магніту для бажаючих пізнавати перлини України. Однак, заповідник власно заробленими коштами і зусиллями своїх працівників рятує критичні ситуації на будівлях, що знаходяться на нашому балансі.
Зокрема, на будівлі «Рідної школи» встановлено нові вікна у класах другого поверху, оновлено частину фасаду, на Вірменській церкві спільно з громадою церкви Пресвятої Трійці за ініціативою о. декана Михайла Бугая перекрито дах, відновлено сигнатурку, поремонтовано бічні прибудови, укріплено кути фундаменту. Власними силами працівники заповідника накрили апсиду замкової каплиці, щоб попередити руйнування стін під дією атмосферних опадів. Цього року буде відремонтовано водостічні труби та жолоби внутрішнього дворика ратуші. Завдяки нам цивілізованим стає при замковий парк. І хотілося, щоб це зауважували мережанці і знали, хто стоїть за цими справами.
Коли ж чуємо нарікання на заповідник, то знаємо, що це резонанс на наші вимоги і зауваження щодо збереження будівель в історичному ареалі міста, використання колористики на фасадах та ін.
Але всім нам, живучим у Бережанах, треба дивитися у перспективу з думкою про виведення його на туристичний рівень, а отже зберегти ті історичні родзинки (як добре, що будівля колишнього повітового суду, а нині інституту має презентаційний вигляд, що рятується будинок банку), які заманять гостей у місто, знайти спів порозуміння між комунальною службою, орендарями приміщень про впорядкування тротуарів. Адже екскурсійний маршрут для туриста починається з міського хідника.
Про все це і велася розмова між нами і Василем Михайловичем і її підсумком стали слова: «Проблеми треба вирішувати спільно».
Василь ЗОРИК,
директор ДІАЗ