Цей вислів читає кожен, хто бере до рук п’яте число науково-популярного ілюстрованого журналу «Пам’ятки України». Всі 72 сторінки з обкладинками представляють місто, яке зберегло архітектуру часів Синявських, вірменську культуру, роботи вроцлавського скульптора Йогана Пфістера.
У Державному історико-архітектурному заповіднику відбулося засідання Вченої ради, на якому розглядалося ряд питань, що стосуються подальшої долі пам’яток архітектури нашого міста, і в першу чергу домінанти забудови площі Ринок – Ратуші.
Читати далі: Архітектурна спадщина міста на порядку денному Вченої ради заповідника
Мирослав КУШНІР для бережанців став відомий у 1994 році з книги «Слова із книги бою» як колишній гімназист, поет, володар псевдо «Лунь». У 2005 році книга «Невкоєне серце» додала до його короткої, але дуже непересічної біографії нові штрихи, які відкрили нам молоду людину як зрілого публіциста, відданого патріота, аналітика, літописця життя і побуту Бережан напередодні війни та в роки німецької окупації.
Його історія починається з Адамівської церкви у 1683 році. При церкві Св. Трійці церковне братство створено 330 років тому. Цим подіям і був присвячений нуковий семінар «Організаційний та морально-етичний прояви діяльності українських церковних братств», учасниками були студенти Бережанського агротехнічного інститут. З доповідями виступили науковці заповідника Богдан Тихий, Володимир Парацій та учениця гімназії Ольга Швидко.
