Різноплановою і багатоликою озвалася Ліна Костенко 29 березня у виставковому залі ДІАЗу, де інтелігенція міста зібралася на поетично-мистецьку зустріч «Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі».

Тарас Шевченко – провісник долі України. Ця думка зринає щоразу, коли читаєш чи чуєш рядки: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля», «Свою Україну любіть, любіть її... во время люте», «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», «Борітеся – поборете, вам Бог помагає».
Слова ці набули особливого звучання і сприйняття, коли шевченків березень прийшов у наші мирні домівки і школи, в клуби і на сцени, а на східних українських рубежах йде війна і тисячам молодих хлопців «довелось пролить кров добру, не чорну, довелось запить з московської чаші московську отруту!»

Відзначення ювілею Вірменської церкви передбачало ряд заходів, які були сплановані спільно заповідником і Комітетом з питань історико-культурної спадщини Спілки вірмен України і відбувалися 25-27 вересня 2014 року в Бережанах.

З якими проблемами зустрівся В.М. Калинюк, очоливши районну державну адміністрацію, і з якими живе Державний  історико-архітектурний заповідник, практично ідентичні – брак коштів. У районі їх бракує для освітян і медиків, дорожників і комунальників, у заповідника – для реставрації замку й ратуші, магістрату й Вірменської церкви.

Виходячи з мольбертом і  фарбами на міські вулиці, діти  впускають у своє серце частинку свого міста. З  будинками й церквами, ратушею і замком, історичними знаками і сакральними фігурами.

 Пленерські набутки юних художників Бережан за шість років складають   понад сотню робіт. Цьогоріч організатори конкурсу-пленеру –  ДІАЗ, дитяча художня школа, Будинок творчості школярів і міська рада  –  провели його на вулиці Тараса Шевченка.  Найдовша вулиця міста відзначає своє століття, і учасникам пленеру запропонували з нагоди ювілею перенести на папір її цікаві сюжети чи об’єкти.