Державний історико-архітектурний заповідник у м. Бережани

ВІДБУВСЯ ТРАДИЦІЙНИЙ ПЛЕНЕР ЮНИХ ХУДОЖНИКІВ
На відзначення 32-ї річниці Незалежності України відбувся
XV традиційний пленер-конкурс юних художників «ВУЛИЦІ РІДНОГО МІСТА».
Наші вулиці «позначені» незвичайними архітектурними спорудами, тож зазвичай художники для малювання обирають саме їх. Серед найдавніших у місті костел св. ап. Петра й Павла (1600-1624). До оформлення його інтер'єру та порталу причетний визначний митець поч. XVII ст. Іоан Пфістер. Тож учасники пленеру, його організатори – директор художньої школи Любов Шарамко, вчителі Віта Білоус, Ірина Бугай, учений секретар ДІАЗ Надія Волинець вшанували 450-річчя від дня його народження у костелі.
Упродовж п'яти годин пленеристи, а серед них випускники художньої школи – неодноразові учасники попередніх пленерів Катя Завійська, Владислав Заводецький, Оля Прийдун, Олена Кукуруза, Діана Михайлевська працювали над зображенням обраних об'єктів – Ратуші, костелу, будівель вулиць Вірменської, Академічної.
Традиційно, під час відзначення Дня Незалежності України, 24 серпня малюнки будуть представлятися на виставці в парку, а переможці конкурсу відзначать нагородами Бережанської міської ради.

«СПЕЦІАЛЬНО І ПРОЇЗДОМ».
МОТИВАЦІЯ ВІДВІДУВАННЯ ВИСТАВКИ «УКРАЇНСЬКИЙ КОСМОС»

16 липня 2023 р. відбулося відкриття небувалої масштабної виставки заслуженого художника України Олега Шупляка у Бережанському замку. Два тижні експонування досі спрямували дорогу в Бережанський замок вже не одному шанувальнику мистецтва.
Відкриття, назвемо це «ДНК українців», створеного художником на полотнах і скульптурах, практично у кожного відвідувача – тих, що спеціально їдуть на огляд виставки, і тих, хто, прямуючи в наш замок, випадково потрапляють на виставку – викликають однозначні враження: здивування, потім осмислення і захоплення.
Один випадково заїжджий киянин не стримався з таким зізнанням: «За свої 43 роки я побував не на одній виставці, але ця ніколи не зітреться з моєї пам'яті».
Так, художник своїм індивідуальним зануренням в глибину історії спонукує і нас зрозуміти, хто були наші попередники 7, 5 тис. років тому і як започатковували український космос. На роботі «Взаємне тяжіння» Космос тяжіє до Землі силою своєї енергії. Земля ж до нього тягнеться навесні квітування вишневого саду, влітку – хлібним колосом, восени – стіжками скошеного сіна, що спрямовують своє тепло в сузір'я «Стожарів», а морозяною зимою – стрімкою цівкою диму з-під солом'яних стріх українських хатинок.
Давно знайомі картинки. А в авторському зображенні та екскурсійному супроводі науковців ДІАЗу Олени Лугової, Ірини Дубницької, Надії Волинець, Ігоря Мельника та Надії Ковальчук вони проявляються сакральністю – і мальви, і лелеки, і чумацькі вози, і скіфські баби.
Біля ста відвідувачів, серед яких 17 тернополян, організованих Надією Гарап'юк, підприємці – народний депутат України, власник торгового центру «Бережани», що постав поруч із замком, Іван Чайківський із дружиною, директор Бережанського цегельного заводу «Керамік» Олег Суховецький із керівним складом та родиною, минулої неділі відкривали для себе глибину нашого національного коду в експозиції та підкупольній відеопрограмі.
Під завісу дня окремим відвідувачам пощастило зустрітися і навіть сфотографуватися з автором. Були слова подяки, рукостискання і побажання показати цей творчий скарб в інших містах України. На що художник відповів інтригуюче: «Хіба разом із замком».
Справді, творча експозиція в замковому просторі Бережан, аналогічному відтворенню в іншому просторі неможлива.
Тож, шановні українці, стеліть свої туристично-екскурсійні стежки в Бережанський замок. Бо виставка тільки тут і захоплює своєю унікальністю.

Цей заклик Тараса Шевченка став провідною темою сьогорічних Шевченківських вечорниць, організованих Будинком культури Бережанської міської ради та Державним історико-архітектурним заповідником у м. Бережани. І розпочинали їх молоді військовики Роман Ленартович (сопілка) і Тарас Дейчук (декламація) поетовим твором «Думи мої, думи мої».
Традиція влаштовувати пошанування генія українського народу в Бережанах саме вечорницями започаткували гімназисти ще в далеких 1880-х роках. Повернулася до традиції проведення вечорниць інтелігенція міста у 2012 році, а саме працівники Заповідника та керівник фольктеатру «Взори» Олена Різник стали їх організаторами упродовж 10 років.
У сьогорічних велелюдних і необмежених у часі вечорницях взяли участь переможці конкурсів читців Шевченкових творів, місцеві поети та виконавці пісень на слова Поета.
Про історію встановлення пам'ятника Т. Г.Шевченку в Бережанах в 1992 р. оповіла наукова працівниця Заповідника Надія Ковальчук.
Війна зламала долі тисячам українців. Вже другий березень подружжя вчителів Оксани і Олекси Муравльових із Краматорська одягають бережанського Шевченка у вишиванку. Принесли її і на вечорниці, показали символи поетового імені в узорах та запропонували бережанцям вишити власноруч сорочку для свого бронзового Кобзаря. Як розповіла начальник відділу культури, туризму та релігій Олена Мельничук у Бережанах такий проект започаткований, навіть планується вишити таке ж «вбрання» Богдану Лепкому, Андрію Чайковському і Степанові Бандері.
У вечорницях взяли участь в.о. директора ДІАЗ Ірина Мигович та працівники Надія Волинець і Анна Олексів. Вечорниці вела директор Будинку культури Галина Лещишин.

    За драматичними подіями довкола українського Маріуполя у лютому-травні із затамованим подихом стежив увесь світ. Його захисники, більшість з яких – воїни полку «Азов» – продемонстрували надзвичайний героїзм та виняткову силу духу у протистоянні з переважаючими силами росіян. Не схилили вони голови і тоді, коли волею обставин довгі місяці провели у полоні.

Серед мужніх захисників міста-героя був наш земляк, уродженець Бережан, майор полку «Азов», відзначений орденом «За мужність ІІ ступеня» Арсен Дмитрик (позивний «Лемко»).
6 лютого у виставковому залі Державного історико-архітектурного у м. Бережани відбулася зустріч з Арсеном. Він, незважаючи на свій молодий вік, вже 9 років захищає нашу державу та її свободу. Разом із побратимами майор пережив чимало битв, мужньо тримаючи небо над Україною. Світ охрестив їх «людьми із сталі» за самовіддану оборону Маріупольського металургійного заводу.
Полон, теракт в Оленівці, лікарня в окупованому Донецьку, обмін...Слухаючи про всі ці жахіття, ставиш собі питання: «Невже це може пережити одна людина у свої 28?».
І одразу ж отримуєш відповідь...
Незважаючи на різну складність питань, Арсен відповів на кожне, підбираючи правильні слова та пояснення, іноді віджартовувався та згадував кумедні історії із своїх військових буднів.
Щирій та усміхнений, він не вважає себе героєм, мовляв «ми просто виконували завдання». Та героєм його вважаємо ми, вся та чисельна аудиторія від зовсім юних школярів до сивочолих бережанців, яка не вміщувалася в залі.
Зустріч із бережанцем, захисником Маріуполя, майором полку "Азов" Арсеном Дмитриком супроводжувалася музичним супроводом Зразкової аматорської естрадної вокальної студії "Арт-крок" під керівництвом Романа та Роксолани Видишів. Настя Глубіш подарувала учасникам заходу дві пісні. Дякуємо наставникам та вихованцям студії, які з перших днів повномасштабної війни організовують благодійні концерти, а зібрані кошти передають на ЗСУ.
Під час зустрічі учасники заходу долучилися до збору коштів на авто для військового підрозділу Арсена Дмитрика. Із благодійної скриньки вилучено і передано 3240 грн. Окрім цього, кошти на авто передали колектив ДІАЗ у м. Бережани, Бережанський ліцей № 2 та Бережанський ліцей № 3, який підготував для вояків пакунок із смаколиками. Також наш герой отримав сюрприз від ГО "Бережанський Майдан" Волонтерський центр "Бережани".
Зустріч супроводжувалася виставкою художніх полотен заслуженого художника України Олега Шупляка "Українська незламність". Присутній на заході автор подарував п. Арсену авторські принти своїх робіт.
Арсен Дмитрик – символ справжнього українського воїна – мужнього і безстрашного, доброго та щирого.
Сьогодні обличчя України посічене мільйонами снарядів, але дивлячись на таких людей як Арсен, ми точно знаємо, що ПЕРЕМОГА буде за нами, що ніхто більше не скаже, що ми слабкі, бо тепер кожен у світі знає, що ім'я сили – Україна.